Сьогодні, переглядаючи фото в своєму архіві, мені на очі попалися два знімки, які були зроблені в різних місцях, але в одному році – в 1941-му.
Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
Сьогодні, переглядаючи фото в своєму архіві, мені на очі попалися два знімки, які були зроблені в різних місцях, але в одному році – в 1941-му.
Микола Андрійович Троценко народився 24 грудня 1938 року у селі Перекопівка Роменського району. З дитинства хлопчик захоплювався малюванням. Прекрасні вишиванки мами запали йому в душу.
Піснями вмита тут дорога до села, Пісні так сяють, наче усмішка хлібини. На рушниках дитинства порухи крила, І дух трави і глини свіжої в хатині.
У щоденних клопотах, господарських буднях минає життя. У Миколи Андрійовича Троценка, талановитого художника з Перекопівки, воно завжди було діяльним, насиченим, повнокровним. Служив, як міг, людям,
Народився 24 грудня 1938 року в селі Перекопівка. Там пройшло його нелегке дитинство і юність. По закінченню сільської восьмирічки навчався в Запорізькій будівельній школі, працював
Стоять солдати у сосновій тиші… До них дорога пам’яті лягла. Вона сьогодні всім нам нагадала День Перемоги. А яка його ціна? Роки минають, час невпинно
Дитинство моє босоноге – Це вигін, де грали в м’яча, Коротка стежина до школи Й берізка рідненька моя, Натруджені мамині руки, І батьковий погляд з-під
Кондрашина Ольга Михайлівна – вчитель світової літератури Перекопівської ЗОШ Ī-ĪĪĪ ступенів. Працює 32 роки, вчитель вищої категорії. Вважає, що поетичним баченням світу людину наділяє природа,
До художнього полотна М.А. Троценка «Посидь зі мною» Посидь ти, дівчино, отут зі мною, Моєю музою хоч трішечки побудь. Прийшла до мене, й став цей