Стою мов скеля непорушний П. Г. ТИЧИНА Стіни-ґрати, поряд кат. Принизливо і на колінах Стоїш ти. В голову наган Тобі смертельно дихав. Удар, знову удар,

Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
Стою мов скеля непорушний П. Г. ТИЧИНА Стіни-ґрати, поряд кат. Принизливо і на колінах Стоїш ти. В голову наган Тобі смертельно дихав. Удар, знову удар,
ВСТРЕЧА (Приезд в гости к сыну Саше в С.- Петербург) Ждала я с нетерпеньем долго встречи с вами, Родные деточки, любимые мои! Уверена, что встретите
ВОСПОМИНАНИЕ Февральский день. Мы – в поезде из Петербурга. Притихла у окошка я. Мелькают рощицы, берёзы, ели, А мне в них видится вуктыльская земля: Тайга,
НАДІЯ Не збагну я свого діла, Чом сльозинка пролилась. Чи то серцем захворіла, Чи Любов’ю обпеклась? І немає в світі ліків. Підкажи якусь траву, Бо,
СКРИПКА Скрипонька грає, неначе царівна. Серцем відчула: вона є чарівна. Море запінилось, зашумувало – Так почуття у мені вирувало. Музика лине, я жду порятунку, Серце
Какой же, право, я чудак Не я ли был тобою брошен? Не ты ли брошенная мной? Ты в моей жизни безалаберной земной Была любовницей, подругой