Вечірнє танго танцювали, Там долі радісно сплились. Неначе птиці вигравали І гучно посмішки лились. Це було влітку, ми на святі. Завзяті, щирі, молоді. Думки були
Позначка: Олександр Рубець
Тебе кохаю
Тебе я бачу і радію. Кохаю, щиро так сміюсь. В душі плекаю лиш надію, Але зізнатися боюсь. Боюся, що мене не приймеш, Та бачу радість
Поруч кохана
Зимовий вечір, Поруч кохана. Руку на плечі, Одна жадана. Моє кохання Назавжди з нею. В душі бажання Щоб стать сім’єю. У домі свято, Кохання лине.
Нам не потрібно більше думати
Коли кохають нас – тікаємо. Коли кохаєм ми – страждаємо. Серця людей все розбиваємо, Але ніколи не згадаємо. Нам не потрібно більше думати, Всі почуття
Рубець Олександр Миколайович
Мене звати Рубець Олександр Миколайович, я народився в мальовничому місті Ромни, що на Сумщині – 18 лютого 1998 року. У 2004 році пішов у перший
Роменський край
Роменський край співучий і родючий, Наш край один – такого вже нема… І люди в нас привітні й працьовиті, І волю любим більше за життя