Ромен хіба не родич Рима? Д. Білоус О вічність Риму! – а з віків відлунює Ромен… Дикоцвітінням сонм Богів злітує долю. Чому ж серця очужені,
Позначка: музикант
Перекопівка
Піснями вмита тут дорога до села, Пісні так сяють, наче усмішка хлібини. На рушниках дитинства порухи крила, І дух трави і глини свіжої в хатині.
Рубець Олександр Миколайович
Мене звати Рубець Олександр Миколайович, я народився в мальовничому місті Ромни, що на Сумщині – 18 лютого 1998 року. У 2004 році пішов у перший
Момот Михайло
Народився 19 вересня 1994 року в місті Ромни Сумської області в багатодітній сім’ї культосвітніх працівників. Все дитинство було наповнене музикою, з 4 років Михайло співає
Ромен (Шевченко) Людмила Валентинівна
Людмила РОМЕН (ШЕВЧЕНКО Людмила Валентинівна) – громадська діячка, українська поетеса, композиторка, ткаля, член Національної спілки письменників України, Національної спілки майстрів народного мистецтва України, Асоціації діячів
Вовненко Лариса Іванівна
Вовненко Лариса Іванівна народилася 1975 року в місті Ромни Сумської області. Закінчила місцеву загальноосвітню школу №8. Далі – музичне училище ім. Д.Бортнянського та педагогічний університет
Литературный фонд
Во всем мире существуют и плодотворно работают сотни благотворительных фондов и всевозможных сообществ, с помощью которых организовываются и проводятся благотворительные концерты, соревнования, различного рода шоу.
РОМЕНЕ МІЙ
Ромене мій – моя маленька рідна Україно! Каштаноооко так дзвениш поміж черлених горобин. Тут скіф мечі гострив на сонці у тяжку годину, Тут славу колихають
Жила Олександра Петрівна
У 1924 році у Смілому Роменської округи Полтавської області народилася майбутня співачка, заслужена артистка України Олександра Петрівна Жила. Співати почала з шести років, як пішла
«Легенда о Жаклин дю Пре» или «Мерилин дю Лак»
Роман От автора То, о чем мне предстоит рассказать, неохотно укладывается в рамки традиционных форм и жанров. Это не повесть, не очерк, и не новелла,
«Легенда о Жаклин дю Пре» или «Мерилин дю Лак»
Роман. (Продолжение, начало смотри №1 2009 г.) ГЛАВА 4 «Принцесса» Утро после первых осенних дождей выдалось солнечное. Слабо дымящиеся косые лучи пробивались через ограды и
Адамцевич Євген
Спів Євгена Адамцевича Минуло багато часу відтоді, як чув я його задушевний тонкий голос… Здається, вічність! Отак-бо швидко і невпинно плинуть роки. Було це, пам’ятається,
