Верби Місяць небо зорями Першими уткав. Я стояв під вербами І тебе чекав. Вітерець між вітами Тихо шелестів, Думами барвистими Я тебе хотів. Вже давно
Позначка: Любов
Дніпро нахмуривсь…
Дніпро нахмуривсь… Дніпро нахмуривсь, брови – кручі, Шумить і піниться, як віл реве. Довкола нього діти сучі Суспільство вибудовують нове. Жива природа – кладовище, Для
Чорнобривці – мої українці
Красень-місяць Красень — місяць, діви – зорі, Ти, мов з марева ночей… Тінь куняє на заборі, Насвистівся соловей. Знаю, ти чекаєш, люба, Хоч від праці
Мама Марія
Пахне призьба Пахне призьба свіжою глиною, З бовдура дим ковиля, Мама ідуть з диво-жоржиною, Літо знімає бриля. Сяє сонце, ні хмарки, ні вітру. Боже, яка
Ты слышишь?
(Романс) Я хочу тебя видеть счастливой! Ты слышишь? Боже, силы мне дай, огради, не взыщи. Я люблю все в тебе – и когда рядом дышишь
Купальське
Купальське Я до тебе, коханий, прийду На світанку купальської ночі, А тоді, у зорі на виду, Причарую, поглянувши в очі. Ти забудеш про всіх і