Заметіль Закапелками Ромену Серебриться заметіль. У фаті, як наречена, Стеле милому постіль. Скрізь білесенькі подушки Напрочуд, як пух, м’які Вид січневої пирушки… І думки –
Позначка: Любов
Сенс розлук
Сенс розлук Тільки ті, що знали муки, Здатні потім не жаліть, Що з’єднали свої руки У розлуках лихоліть. Тож як час, чи то образи Не
Джомолунгма
Джомолунгма Джомолунгма вінчає Тібет, Зарождаючи магію світу. Споконвіку тібетський хребет Віддзеркалює промінь зеніту. Направляючи силу планет Для підтримки здоров’я і духу, Джомолунгма – земний амулет
Головне
Верби Місяць небо зорями Першими уткав. Я стояв під вербами І тебе чекав. Вітерець між вітами Тихо шелестів, Думами барвистими Я тебе хотів. Вже давно
Дніпро нахмуривсь…
Дніпро нахмуривсь… Дніпро нахмуривсь, брови – кручі, Шумить і піниться, як віл реве. Довкола нього діти сучі Суспільство вибудовують нове. Жива природа – кладовище, Для
Чорнобривці – мої українці
Красень-місяць Красень — місяць, діви – зорі, Ти, мов з марева ночей… Тінь куняє на заборі, Насвистівся соловей. Знаю, ти чекаєш, люба, Хоч від праці