НАЗАД ДОРОГИ ВЖЕ НЕМАЄ Назад дороги вже немає ─ Я вибрала сама свій шлях. Бува нелегко, але долаю, Борюсь до потемніння у очах. Тернистий шлях
Позначка: Любов Шемчук
Мамі
Привітання мамі до ювілею Ти проводжала мене рано, Бажала щастя і добра. Я дуже вдячний тобі, мамо, Мене в життя ти привела. Життя моє різноманітне:
ТЕЧЕ СУЛА…
БЕРЕЗНЕВА ЗИМА Зима повернулася знову, Засипала снігом стежки. Я з березнем маю розмову: – Чому воно все навпаки? Весни ніби вже дочекались, І сонце прогріло
ЯК ПАХНУТЬ НЕСКОШЕНІ ТРАВИ
ЯК ПАХНУТЬ НЕСКОШЕНІ ТРАВИ Як пахнуть нескошені трави! Ти рано мене розбуди, Поки ще дрімають заграви Й не спиті із квітів меди. Пройду босоніж я
ВОЛОШКОВІ ЛІТА
ВОЛОШКОВІ ЛІТА Волошкові літа, волошкові, Дай мені в них поринути знов. Дай зігрітись тією любов’ю, Що колись так бентежила кров. Знов в очах твоїх бачу
МОЄ СЕЛО
МОЄ СЕЛО Моє село, моя колиска, До болю рідне все й святе. По-іншому тут трави пахнуть І сонце світить золоте. Моє село, моє роздолля, Тут
СВЯТОЙ ВАЛЕНТИН
ПРИЗРАК Что ты хочешь, мой призрак, скажи, Может я тебе задолжала ? Только зла на меня не держи, Я от злобы давно устала. По ночам
З ВИСОТИ ПТАШИНОГО ПОЛЬОТУ
З ВИСОТИ ПТАШИНОГО ПОЛЬОТУ Летять журавлі, курличуть, На крилах весну нам несуть. До себе вони мене кличуть, Бо, може, життя в тому суть: Щоб, часом,
БЕЗУМНАЯ ЛЮБОВЬ
Свою безумную любовь Я кайлом выжигала. Чтоб боль тебе не принести – Я чувства растоптала. О том, что часто по ночам Я плакала в подушку,
СЕЗОН ЛЮБВИ
ПІЗНЯ ЛЮБОВ Падають жолуді і каштани, Падає листя в осіннім саду. Де ти, коханий, де ти,жаданий? Тільки поклич – я до тебе прийду. Осінь розправила
МОЯ УКРАЇНА
Живу на землі, Де сонечко світить, А думкою лину, Де місяць зійде. Живу в Україні, Де діти сміються. Такої країни Немає ніде. В моєму селі,
Зустрічай мене
Зустрічай мене Ти мене на зорі зустрічай, Я прийду по росі світанковій, Як приходить весна у наш край, У ліси, на поля і в діброви.