Сонця промені наскрізь прорізали ранок, Обгорнули хмаринки, що високо в небі пливли… Перші тіні дерев уляглися на ґанок, Смілі кроки зробивши в цей день із
Позначка: Любов Шемчук
Вишиванки
У моїх вишиванках – вся доля: І недоспані ночі, і дні, І любов, і незламная воля, І умілії руки мої. . За стібочком – стібочок…
Краплі запізнілого дощу
Мигнула блискавиця – й дощ линув, Як із відра, зволожуючи спраглу землю. Лобами вітер хмари десь зіткнув – Щось затріщало, покотилось… Стало темно. . Під
На зорі вечірній ворожу…
У житті шляхів було багато, Кожен вибирав їх по собі… День якийсь, якщо вважався святом, То наступний був – у боротьбі. . А я йти
Стрижі
Знов стрижі над вікнами селились, Закінчивши перельоту дні. Хоч і крилоньки в путі стомились, Лаштували гнізда навесні. . Дзьобиком соломинки носили Зранку до вечірньої зорі…
Весняна заметіль
Весняна́ заметіль у дворі – Пелюсткові летять снігопади… Вийду я о ранковій порі, Щоб сп’яніть ароматами саду. . Заметіль у дворі, заметіль… Відцвітають старі абрикоси.
Розквітли вишні
Розквітли вишні у твоїм саду, Їх ніжний аромат дурманить душу. З своїми мріями до тебе йду, Я неземну красу побачить мушу. . Спів солов’я, як
Я останусь в памяти твоей
Я оставлю след в душе твоей, Столь ранимой, безгранично нежной, Романтической, в любви – безбрежной, С благородством, верой и надеждой… Я оставлю след в душе
Душа тепла шукала все життя
Душа тепла шукала все життя, Літа пливли, мінялися прогнози… Стрічала на шляхах десь каяття, Вітри холодні, спеку і морози; Нещадно били блискавиці й грози. .
Зеркала свои позанавешу
Зеркала свои позанавешу И уйду походкой «от бедра»… Пусть уже немолодая внешне, Но внутри – красива и мудра́! . Удаляя негатива строчки, Сочиняю лишь красивый
А я чекаю…
Я так скучаю за тобою, так скучаю. Дзвінків твоїх, хороший мій, я так чекаю… В саду щебече соловей – усівсь на груші, Своєю піснею мені
Запізніле кохання
Косі краплі дощу залишили відбиток на вікнах, Я чекаю на тебе і ко́тру добу вже не сплю… Кришталева сльоза заіскрилась у сонних повіках І зізналась