Ти у осінь свою не спіши і мене не зови за собою, дописати ще маю вірші про вербу, що стоїть над водою. Вона зовсім іще
Позначка: Кохання
Чорна хустка вдови
Чорна хустка вдови розтривожує душі прохожим, Чорний біль у очах і у серці габою звиса. Скільки їх у війни – і згорьованих, і непохожих, Тих,
Обіймай мене, обіймай
Обіймай мене, обіймай: невідомо, чи буде завтра. Вибухатиме світ-розмай нам назустріч, як ляже карта. Наше ложе тепер вночі — розкладне маломірне крісло. Тиша мертва… під’їзд
Незвичайний і унікальний Вірш-анацикл, який можна однаково читати з обох сторін: у звичному напрямку (зверху вниз зліва направо), так і навпаки — знизу вверх, справа
Піснями весни зацвітали
Добірка пісень Петра Харченка Заманиха З трьох криниць нап’юсь водиці, Щоб горнувсь до лебедиці, До мого крила. Є ключ-квітка голубенька, Відімкну твоє серденько – Край
Там за вербами, за городами…»
Добірка поезій Петра Харченка Реабілітація горобця Замандюрилось чорної ряси, Потримати кадило в руках. Призабув, що такі лоботряси Як і я – в первородних гріхах… Випив