Навколо суєта розніжених фантазій, Казковість на порі в танок жаги ввійшла І грає жвавий твіст весна на новий лад, Маестро неземний розщедрився наразі. Відтворює дива,
Позначка: Юрій Прокопенко
Акорди натхнення
У відкрите вікно заглядає усміхнено Сонце І мандрує проміння в кімнаті, торкаючись стін. Оживає субтильне в душі від щасливості порцій, Перехопить в акорди натхнення всі
Шукали двоє щастя наодинці
Шукали двоє щастя наодинці, Самотності свої несли в собі. Були для світу, мов якісь чужинці, Зів’ялі квіти між людських орбіт. Живцем горіли, серце хоронили, Розбите,
Прихід любові
Прихід любові вже відчутніший і теплий, З’явилась пролісків плантація рясна. Весна здіймає вгору за здоров’я келих, Прокинься, друже, ти засидівся у снах! Занадто довго, випив
Розвіявши зронений щем
Ти можеш на рівних триматися поруч з мовчанням, Єдина, хто може почути мій грім, що в душі бережу. Отрута пекельна, чаклунством підмішана в чари, Лишень
П’ятий елемент
Ти – крайність постійна, не схожа на інших, Ти – світло між темряви в різних тонах. Бажання мого ти розрада найліпша, Розкручений смерч на голодних