ПРОЛОГ: ГОЛОС ВІКІВ: Над сивим Дніпром, де чіпляються хмари за кручі, де вітер полоще козацькі старі знам´ена, стоїть вона – велич, крізь бурі й віки
Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
ПРОЛОГ: ГОЛОС ВІКІВ: Над сивим Дніпром, де чіпляються хмари за кручі, де вітер полоще козацькі старі знам´ена, стоїть вона – велич, крізь бурі й віки
Життя та смерть у владі язика, Щоденно сіємо слова у душу. І фраза — чи легка, чи то важка — Стає зерном, що проростати мусить.
Я побував у батьківськім саду. Усі дерева там були в цвіту, і білу піну, трепетну й святу, збивав бджолиний гомін на льоту. Там кожен кущ:
У маминім саду розквітла вишня, Полонить душу ніжний аромат… Та мама зустрічать мене не вийшла, Бо відійшла вже кілька літ назад. . Іду до хати,
Якщо всі порушені власні кордони, І боляче йти, неможливо злетіть, Коли розбиваються мрій бастіони І серце від розпачу зовсім не спить. Згадай, що коріння міцніє
22 січня в УКРАЇНІ Велике Державне Свято – День СОБОРНОСТІ! Не в грамотах, підписаних пером, не в мапах, де кордон немов причастя. Вона зійшла над