ГОДІ ВЖЕ ВІЙНІ Вкраїнонько! Мій краю рідний, милий, На цілий світ один такий єдиний. Є в нас моря, високі гори й ріки. Вони у серці

Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
ГОДІ ВЖЕ ВІЙНІ Вкраїнонько! Мій краю рідний, милий, На цілий світ один такий єдиний. Є в нас моря, високі гори й ріки. Вони у серці
ДОДОМУ ХОЧУ Снаряди рвуться – степ ввесь дибом. Заслало небо чорним димом. Вогонь пекельний скрізь палає, З домівок страх всіх виганяє. І їдуть люди геть
Жили ми добре, може, і не зовсім, Чи в злагоді, а інколи – і ні? На це відповіла нам пізня осінь, Як потонув Майдан наш
МАТЕРИНСКАЯ БОЛЬ И как мне жить теперь с такою ношей, На что надеяться и что мне ожидать? Не стану ль я, воистину, похожей На испытания
Болить душа, серденько ниє, Коли дивлюся на цей світ: Горить Донбас і молодь гине. Зникає України цвіт. І хто поверне мамі сина, А дітям батька
Привіт, мене звати Вікторія, або просто Віка. У цьому рефераті я хочу розповісти про свою бабусю Наташу, яка народила 14 дітей, була кавалером орденів Материнської