Останній лист Так вже судилося, що я тебе не пам’ятаю, тату. Досить маленькою була, коли ти був живий. Не довелось мені як донечці тебе ласкати
Позначка: Батьківщина
Жіночі руки
Бабусям Бабусенько, рідна, хороша моя, Давно вас нема. Ви вже в іншому мирі. І в мене вже внуки, радію і я, Коли галасають вони на
Я ніколи не був малоросом
Я ніколи не був малоросом Я ніколи не був малоросом І в холодній чужій далині Золотим, перезрілим колоссям Україно, ти снилась мені. І куди б
Уж догорает март
ОБЕРНИТЕСЬ НА ЧУЖОЕ ГОРЕ. ПОМОГИТЕ БОЛЯЩИМ И БЕДНЫМ . ПОПРОСИТЕ ЗАЩИТЫ У Б О Г А И НЕ БУДЬТЕ ИЗЛИШНЕ ВРЕДНЫ… *** Уж догорает март
Косенко Яків
Передслово до читача Моя колиска – хутір Немудруї. Серце співає, коли сонечко висвітлює душу, радіє дню, в якому живеш. Саме у піднесеному стані душі були
Заметіль
Заметіль Закапелками Ромену Серебриться заметіль. У фаті, як наречена, Стеле милому постіль. Скрізь білесенькі подушки Напрочуд, як пух, м’які Вид січневої пирушки… І думки –