Мороз на віконному склі
Чудні вимальовує квіти…
Приснилось мені в дивнім сні,
Що ти запросив мене в літо.
.
Від погляду й лагідних слів
По тілу тепло розлилося…
Ти мовив: «Давно вже хотів,
Та тільки сьогодні збулося».
.
Роки, ніби хмари, пливли,
Жбурляла нас доля по світу…
Верталися знов журавлі
У барви травневого квіту.
.
Коли розквітала земля
Й схилялися віти від цвіту,
Чекала і я журавля,
А з ним – і від тебе привіту.
.
…Мороз на віконному склі
Вже знов вимальовує квіти…
