Поезія – це моя дорога до пізнання світу.
КАРТИНА
Намалюю я картину.
Ліс і степ. Дорога. Тиша.
Це – природа наша мила,
Найрідніша, найгарніша.
Хай біжить струмок весняний,
Чистий, як земна сльоза!
Хай виблискує на сонці
Тепла вранішня роса!
Треба нам свою природу
Кожен день охороняти,
Щоб чистеньку воду пити,
Щоб садку рости й буяти!
БАБУСІ
Бабусю, сонечко встає!
І Ви мов сонечко ясне,
Що зверху нам проміння ллє,
Що гріє ніжністю мене.
Без Вас нудьгую, до Вас я хочу,
Бо з Вами весело мені,
І вдень, і вранці, й серед ночі
Все б Ваші слухала пісні.
Не йдіть ніколи і нікуди,
Не залишайте нас повік:
Без Вас і сонечка не буде,
бо стане сірим кожен рік.
ЛІТО
Наше літо зеленіє,
Промінці яскраві сіє,
Розганяє сиві хмари
Там, де ніч згубила чари.