ВЕЧІР Вечір. Тихо. Сонечко сідає. Ластівка низесенько літає. Зіронька вечірняя зійшла, Пригорнула до свого крила. До берізки ніжно доторкнуся. Радісно до мальви повернуся. Місяць пропливає
Місяць: Серпень 2014
Танцуют рыбы вокруг меня
Я СО СВОИМИ МЫСЛЯМИ НАЕДИНЕ Я со своими мыслями наедине. О завтрашнем ли, о вчерашнем дне Я думаю сегодня. Разлучница сама и сводня. Безжалостна к
Какой же, право, я чудак
Какой же, право, я чудак Не я ли был тобою брошен? Не ты ли брошенная мной? Ты в моей жизни безалаберной земной Была любовницей, подругой
Да, я была мечтой поэта
Одинокая мадам Одинокая мадам – моя попутчица. Мне бы с ней поговорить. Уж как получится. Чай ли, кофе ли, вино. Безразлично ей. А в глазах
Я жизнь люблю со всеми пунктами
В чём суть? Опасно к жизни относиться несерьёзно, ну а серьёзно относиться к ней смешно. Успех, любовь, соблазны… Но Ведь от себя не убежать. Я
Вероятность и возможность
Что посеешь, то пожнёшь Стиль жизни – позволяющий. Стиль жизни – управляющий. Стиль разрешающий, мешающий, решающий. Пусть скептик возразит, мол, чушь всё, ерунда. Лишь будущее
Как не крути
А я же так… Андрею Макаревичу Он так уверенно сказал: – Играет с абсолютным слухом вам скрипач. А я же так люблю и скрипки смех,
Пролітають роки
НА ЖАЛЬ Самотність, туга і печаль… Без них не можна жить, на жаль. Самотність стука у віконце: Сховалося за хмари сонце. Ось туга серце розриває,
Осінній букет
ЗДРАСТУЙ, ШКОЛО! Закінчилось тепле літо, Школа знов стріча діток! Всім – за парти, за навчання, Здобувати виховання! Літо-літечко веселе Залиша міста і села. Здрастуй, школо,
Слава Україні!
УКРАЇНА Україно моя, рідний краю! Я інакшого, справді, не маю. Україно, співуча і мила, Де взялася у тебе та сила, Щоб роками цвісти і співати?
Ромен
РОМЕН Ромен – величний, Ромен – квітучий! Ромене славний, А ще співучий, Ти – наша ненька І рідний тато. Ти за сестру нам, А ще
Розплата
Безвихідь Кожен веде подвійну гру. А що воно дає? Душа тоді лиш із пером, коли кохання є. Тож, як себе не весели. І з ким
