Поезія для мене – це й захоплення, і любов, і надія.
РІДНА ЗЕМЛЯ
Вітер закоханий в річечку синю,
Промінь схилився до ручая.
З сонячним ранком вітаю Вкраїну!
Ти вже прокинулась, земле моя!
Ліс, і гайочок, і трави цілющі,
Крик журавлів, і свобода орла.
Цю добру казку ти, невсипуща,
Рідна природо, нам віддала.
Кожним листочком нам дорога ти,
Співом птахів у веселім гаю.
Будем любити й оберігати
Рідну й прекрасную землю свою!
СИН СВОГО НАРОДУ
Петро Калнишевський – борець за свободу.
Петро Калнишевський був вірний народу.
Притулок його – соловецька в’язниця,
Там серце зміцніло, зробилось, мов криця.
Там чорні, холодні, бездушнії ґрати
Хотіли у нього Вітчизну забрати.
Там мучили в ямі суворі кати,
Та вільних думок не змогли встерегти.
Летіли вони, наче вільная птиця,
На рідну Вкраїну, де чиста водиця,
Де сонце, яскраве й гаряче, встає,
Ланам і долинам тепло віддає.
Петро Калнишевський усе подолав,
Хоча і життя за Вкраїну віддав.