Миколі Тарновському на повернення з Америки в Україну. Ввібрало в себе сонячні краплини І пахощі коханої землі, Немов зоря засяє у імлі, І, повне сили,
РІКА ВІЧНОСТІ
Пам’яті Миколи Хвильового. З миттєвостей і хвилювань щоднини Складалося життя. З тривог, журби. І, як ріка із хвиль, душа понині Ізнов сповняється для боротьби. Маленька
ВІЄ СНОМ МОГИЛ
Вірш М. Конопницької «Три шляхи» у перекладі А. Колтоновського. От убогих хат Три пути лежат – Три пути на долю и недолю: На одном пути
Бо совість і пам’ять – єдині
( триптих ) Холодний дзвін. Жахливий дотик криги. Здавалося – ні краю, ні кінця! Тих сторінок не вирвати із книги, Що чорним болем вписані в
Лія Атаманчук
Талановита письменниця Роменщини.
Мои неповторимые года
Мои неповторимые года Проносятся, как птицы вереницей. Лишь память сохранит мне навсегда Друзей ушедших дорогие лица. По детству как катком прошлась война, Хлебнул я горюшка