Сучасні поетеси та поети – новітні Прометеї-диваки. До Бога вже добралися ракети, у схеми повдягалися віки. Обтягнута Земля залізним дротом, птахи залізні угорі гудуть. Були
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
Сучасні поетеси та поети – новітні Прометеї-диваки. До Бога вже добралися ракети, у схеми повдягалися віки. Обтягнута Земля залізним дротом, птахи залізні угорі гудуть. Були
Поезія – це гарний настрій. УКРАЇНА Вічна, чарівна, свята Україно, Вільна, соборна, могутня, єдина! В радості й горі, в труді й боротьбі Всі свої злети
Для мене творити – це жити. ПРИРОДА Добра природа, Чудова, ясна, В край загадковий Кличе вона. Сонце барвисте. Небо сміється. Туди поспішаю, Де стежечка в’ється.
Поезія – це музика душі. ЗИМА Прийшла зима. Скінчилась осінь. Навколо снігу намело. Гуляють кожен день морози. Куди ж поділося тепло? Віконце крихітне замерзло. Під
Люблю людей і цей світ. ПОДРУГА Дружим мы уже давно. Мы не слабое звено! Интересно вместе нам, Все мы делим пополам. Будем вместе мы держаться,
Словами говорять наші думки. ТАТО Мій тато найдобріший. У нього світлий погляд. Ніколи не образить. Щодня зі мною поряд. Він допоможе мамі, А потім і
Люблю світ творчості, бо він – моє життя. ВЕЧІР Сонце. Хмари. Повітрячко прозоре. Зелень. Трави. І поле наче море. Заграва розлилася. Пташина в небо лине.
Поетичне слово – це щирість і теплота. СЕСТРИЧКА Неначе янголя моя сестричка. У неї завжди червоненькі щічки. У неї оченятка голубі, Що мило посміхаються тобі.
Обожнюю таїну і красу слів. ПТАШИНА Ось пташечка маленька Злетіла в небеса. Злякали ту пташину Земнії чудеса. За думкою летіла. Здалося їй за мить, Що
Поезія – це моя дорога до пізнання світу. КАРТИНА Намалюю я картину. Ліс і степ. Дорога. Тиша. Це – природа наша мила, Найрідніша, найгарніша. Хай
Люблю складати вірші про весну – ясну, манливу, чарівну! ВЕСНА Вже ясна весна настала. Сніг розтанув навкруги. Сонце випливло рожеве На небесні береги. Перша ластівка
Саме краса слова робить світ поезії казкою. СОНЦЕ Сонце, сонечко прийшло, Радість людям принесло. У віконце заглядало, Промінцями цілувало. Отаке воно грайливе, До роботи не