(100 років від дня народження)
…Вже і слід злиняв від стін фортечних,
Котрими спиралось на горби
Старовинне сотенне містечко
Гордої козацької доби.
Козаки його назвали «Сміле»…
Нині, мабуть, ця назва мало кому відома за межами Сумщини. А от із XVII та до початку XX ст. про Сміле знали далеко за межами України. Славилося воно ремісничими цехами, торговими рядами, сімома величними храмами. У ньому діяло Магдебурзьке право. Донині переповідають легенди про таємничі підземні ходи, начебто там і зберігається вся історія смілянська – у кованих скринях та важких фоліантах.
Сміле на карті і в історії України з’явилося за наказом Богдана Хмельницького 1 вересня 1649 року як фортеця для укріплення східних рубежів. Цю дату відкрив історик-ентузіаст Ф.І.Сахно, який 25 років досліджував минуле і створив літопис «Історія Смілого». А хто він? Звідки родом? Яка його доля? Про це ви дізнаєтеся, відвідавши Літературно-краєзнавчий музей Феодосія Сахна, що діє в Смілівському НВК.
Екскурсія в музеї – своєрідна подорож у минуле. Ми пройдемо з Ф.Сахном (1918-1988) його життєвим шляхом, познайомимося з колом друзів, родиною та прочитаємо найцікавіші сторінки з «Історії Смілого».
Тільки через 15 років після смерті автора, у 2004 р. «Історія Смілого» побачила світ за підтримки письменника Данила Кулиняка та сприяння громадського діяча Рената Польового, а його внук Дмитро Чуб виконав комп’ютерний набір. І з того часу стало зрозуміло, що подвижницька праця нашого земляка-краєзнавця, учителя, художника, фронтовика, книголюба, шевченкознавця заслуговує визнання. З цією метою було зібрано матеріали і урочисто відкрито Літературно-краєзнавчий меморіальний музей Феодосія Сахна в день 90-річного ювілею – 16 травня 2008 року. Активними учасниками його створення стали директор Смілівського НВК Бакай Л.М., її заступник Бондар Н.Д., учні і батьки, художник Самохін М.П., краєзнавці Діброва Г.В., Лисенко О.В. та Лисенко В.В. Високим рівнем естетичного оформлення музей завдячує благодійній підтримці мецената – колишнього випускника школи – Буханцева В.М.(м. Суми).
Нині в експозиціях музею знаходяться особисті речі Феодосія Івановича, світлини, книги з його бібліотеки, публікації, листи, рукописи, його картини і картини друзів-художників: Н.Кизенка, М.Самохіна, І.Гончара. Надіслали листи із спогадами і свої книги в подарунок музею О.Шугай, В.Осадчий, Н.Околітенко, Д.Кулиняк, А.Мокренко.
Про складну добу, в яку жив краєзнавець, і його громадянську позицію розповідає вже перша експозиція «Свою Україну любіть…». Цей колективний пам’ятник українським геніям стояв у садибі Ф.Сахна ще з початку 60-х років минулого століття, бо тодішня влада не знайшла їм місця на території села. Так бюсти Т.Шевченка, І.Франка, Лесі Українки з’явились у дворі краєзнавця – чи є щось подібне у світі?..
Тактовний, скромний, аскет у побуті, цей чоловік-подвижник зібрав, зберіг для наступних поколінь тисячі фактів. З особливою повагою він описує важку працю ремісників, життя цехових товариств, давні звичаї і обряди, які принесли сміляни із Черкащини – вони є вихідцями із того краю, з міста Сміла. А в назві нового поселення на річці Бишкінь зберегли пам’ять про свою прабатьківщину. Своєрідними ілюстраціями до цих сторінок є вироби смілянських майстрів, які представлені в експозиціях: «Рушник і вишиванка – наші символи», «Сміле і сміляни в кінці ХІХ – на поч. ХХ ст.», «Інтер’єр житла українця».
Зупиняються відвідувачі біля акварелі М.Самохіна, на якій зображений будинок краєзнавця. У ньому побувало багато видатних людей краю, він був своєрідною оазою духовності. Як згадують рідні, М.Данько, Б.Антоненко-Давидович, Є.Адамцевич, І.Рачок знаходили тут і «загублений рай», і душевну рівновагу та спокій. А тепер музей краєзнавця у школі став особливим місцем для мистецьких зустрічей, презентацій, громадського життя села. Так два талановиті письменники-публіцисти, уродженці нашого села – Аркадій Моцний і Григорій Тарасенко представили у музеї свої нові книги, у яких описали наш край у роки лихоліття Голодомору та Другої світової війни. У музеї відкриті експозиції, присвячені і їхньому творчому доробку.
У 2016 році Літературно-краєзнавчий музей Ф.Сахна одержав звання «Зразковий».
Історія нашого краю багата! Сторінки літопису Феодосія Сахна вражають! У травні цього року йому було б 100 років. Двері Музею відкриті для кожного.
Надія Пасевин