Під вікном на сонячному промені
Загорілась вишня янтарем.
Ягодами віти переповнені,
Як жінками, шаховий гарем.
Подивлюся – очі розбігаються
І тремтить від радості душа,
А вони приємно посміхаються,
Наче просять, напиши вірша.
А зі мною будеш перечитувать,
Згадкою повернешся в село.
Вишню на побачення запрошувать,
Щоб у серці літо зацвіло.
Напиши, бо так воно забудеться,
Та й коли приїдеш сюди ще,
Ну хіба, що жінка, як нагодиться,
Пирогів із нами напече.
