Серце стражданням стомилось, Сріблом спорошено скроні, Скільки, скажіть-но, судилось Сльози стирати солоні? Сонячний світ спопелили Спалахи сутінків сивих, Скільки синів схоронили, Сильних, славетних, сміливих… Скільки

Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
![]() |
Рифмовані рядки, вірші, поеми, оди, Пісні та приказки, пародії – усе знайдете тут. Від епіграм до епітафій, дойде І до романів у віршах. Талановитий люд Друкується в “Ромені”! |
Серце стражданням стомилось, Сріблом спорошено скроні, Скільки, скажіть-но, судилось Сльози стирати солоні? Сонячний світ спопелили Спалахи сутінків сивих, Скільки синів схоронили, Сильних, славетних, сміливих… Скільки
Простуєш містом – бабах, бабах, – ворожі дрони, а чи ракети. Їх ППО наше нищить нах**! А ти складаєш свої «куплети». Римуєш нервом: «ла-ла, ла-ла».
Липовим медом душа, як бджола, Спрагу любові втамує достоту, Тим, що ніжніше дитячої цноти, І солодкіш, ніж напій у жнива. Молодість – ось де любові
Шелесне дощ осінній і холодний, Впаде на землю осені крило, Й розтане мить стривожена в безодні, Мов бабиного літа й не було… І клена лист
Серпневий ранок, дякую тобі, За ніч, що тихо перейшла в світанок, За сни дитячі ніжно-голубі, За місяць ясний, що сховавсь за ґа́нок. О, Серпень, шлю
Не все так погано, ми ще у човні, Нехай і вода фокусує шпарини. Хто має наснагу від сліз не чорніть, Іде до кінця, розітнувши бистрини.