Обійми мене, коханий. Обійми і пригорни. Зігрій серце і назавжди Мені щастя поверни. Поцілуй мене, коханий. Зацілуй, не відпускай. Дай відчути святість ночі. В храмі

Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
![]() |
Літературні твори роменських авторів та митців Посулля, опубліковані у альманаху “Ромен” протягом всього його існування. |
Обійми мене, коханий. Обійми і пригорни. Зігрій серце і назавжди Мені щастя поверни. Поцілуй мене, коханий. Зацілуй, не відпускай. Дай відчути святість ночі. В храмі
Порожнеча в душі – голомоза зима, Та, напрочуд, надія підтримує спокій. Лине серце постійно кудись вище хмар, Обіймає простори безмежно широкі. Колисанку співає, мов мантру
Песня. Я сегодня, случайно, тебя вновь повстречала. Ты глазами – коснулся, я в ответ промолчала. Ты тихонько мне что-то прошептал, вслед, не знаю. Я тебя,
Цей вірш я присвячую своїй дорогій. найдобрішій. найніжнішій і наймилішій на світі ЖІНЦІ – МАТЕРІ, Бойко Анастасії Іванівні ( посмертно) Порою хочется так в детство
Усіляке співала – балади, романси та арії, плюскотілася в оплесках, славу – з долоні спивай!.. Та недавно її запросили люб’язно в акваріум, попрохали довірчо: ось
Ти маєш все, коли є батько й мати. І ти герой, і рицар, на коні. Та дякувати, знаю, забуваєш Ти часто їм, як чую: ”