Автор текста – Белецкий виктор, племянник героя этой захватывающей повести. Белецкий Евгений Адрианович (1908-1979) – Заслуженный мастер спорта с 1946 года. Родился в г. Седлец
Категорія: Література
|
Літературні твори роменських авторів та митців Посулля, опубліковані у альманаху “Ромен” протягом всього його існування. |
Жизненный путь Великого Человека. Часть 2.
(Продолжение, начало смотри №4 2008 г.) На следующее утро налегке восходители быстро достигли вершины Раздельной. Но что это? Оказывается, гребень вершины, ведущий к пику Дзержинского,
Це було давно
Це було давно. Тоді, Вкраїно, Хан-степняк с тобою воював І, як скарб, як цінність, як данину, Українок юних забирав. І везли їх, змучених, від дому
Ой коси – коси
Ой коси – коси, купані в барвінку, Полоскані у м’яті й чебрецю. Заплетені, ви розлітались стрімко І пахощі вдихали від дощю. Ой коси – коси,
Поговори зі мною наодинці
Поговори зі мною наодинці, Шалений вітре, і скажи, чому Шаленство душу сповнює по вінця, Як ти летиш розвіяти пітьму. А то, буває, якось враз притихнеш,
Де б не була я у краях далеких
Де б не була я у краях далеких, Ніщо не може замінить мені Світанки рідній в гнізді лелеки. Нема такого в жодній стороні! А тільки