Не кожен із нас мав щастя народитися на землі, де протікають такі журливі, мов материнська пісня річки, серед замріяних долин, крутих берегів, де височать скіфські
Категорія: Література
|
Літературні твори роменських авторів та митців Посулля, опубліковані у альманаху “Ромен” протягом всього його існування. |
СТОЇТЬ КУРГАН – РОМЕНЩИНА МОЯ
Летять віки, пройшли по них народи, Зоставсь лиш спомин – сива ковила; В степу курганом, символом свободи, Утвердилась Роменщина моя. Живе там пам’ять волелюбних скитів,
РОМЕНЕ МІЙ
Ромене мій – моя маленька рідна Україно! Каштаноооко так дзвениш поміж черлених горобин. Тут скіф мечі гострив на сонці у тяжку годину, Тут славу колихають
Зеленський Валерій Андрійович
І зійде добро щедрими паростками Багато земляків наших бережуть у своїх душах палку любов про рідний край, де пройшло їх босоноге дитинство, ніжну пам’ять про
ДО 1100- РІЧЧЯ РОМЕН
ДО 1100- РІЧЧЯ РОМЕН Над Роменом моїм, Оповитим земною красою, Сходить сонце щоранку І життя протіка день у день… Я лишаюсь твоїм Історичним минулим, Сулою,
Вірші про Роменщину
Вечір на Сулі Туман вже стелиться на лузі, І прохолода верби обійма, Темніє там, на виднокрузі, І наче диха скошена трава. Та річка гріє ще