Ветеранам Отцу моему Георгию Петровичу Донецкому Убит ты не был на поле боя. Ты просто умер, проносив в себе осколки тридцать лет. Но я горжусь,

Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
![]() |
Літературні твори роменських авторів та митців Посулля, опубліковані у альманаху “Ромен” протягом всього його існування. |
Ветеранам Отцу моему Георгию Петровичу Донецкому Убит ты не был на поле боя. Ты просто умер, проносив в себе осколки тридцать лет. Но я горжусь,
Люди в біді єднаються, розуміють, що всі нещастя та випробування можна побороти тільки разом. Так було під час Революції гідності на Майдані, так є і
Ми завантажуємося пізно ввечері. Їдемо двома машинами, кожна з причепом, а це означає, що привезти хлопцям можемо вдвічі більше. Намагаємося вмістити все, що отримали від
Давай, Прокофий! Устал я. Что ли выпить кофе… Не надо кофе. Глоток вина… Зайди, зайди, сосед Прокофий! Надень медали и ордена. Ты был боец. Боец
Люблю деревню русскую І хати українського села. Во ржи тропинку узкую І стежку, що через жита вела. И васильки, и колокольчики степные. Волошки і дзвіночки
Отведена тебе какая роль? Высокую траву колышет ветер И гнёт деревья до земли. Что может быть главней на этом свете? Чтобы спокойно все мы спать