Догоріла й погасла давно Свічка мами, що під образами… Та картин й рушників полотно Пломеніє яскраво стібками. Мами доля – в її рушниках, В вишиванках
Категорія: Шемчук Любов
 |
Любов Григорівна Шемчук – талановита поетеса, член Спілки письменників України, лауреат багатьох мистецьких конкурсів, автор більше 1000 творів. Народилася 18 січня 1949 року. |
ЗЛИВА ВІРШІВ
ТЕРПКИЙ НЕКТАР Люблю тепло я бабиного літа, Його терпкий нектар із чаші п’ю. Дощами вмита, сонечком зігріта, Я проводжаю молодість свою. Десь журавлі вже покидають
ПАУТИНЫ ОСЕНИ
МОЯ ЛЮБОВ Моя любов, моя печаль, Недоколихана весною. Із павутиння вже вуаль Гойдає осінь наді мною. Чи дійсність, а чи, може, сниться? Туманом стежку затуля.
УКРАЇНА НЕ ЗГИНЕ
ГОЛОС ІЗ «НЕБЕСНОЇ СОТНІ» З «Небесної сотні» вмить голос долинув, Неначе молитва з небес: «Загинув я, мамо, за рідну Вкраїну, Її захищав, як тебе. Пробач
НЕ РОЗМІНЮЙ ЖІНКУ
НЕ РОЗМІНЮЙ ЖІНКУ Не розмінюй, друже, жінку на горілку, Бо ніжне створіння сприйме все не так. Краще піди виріж з дерева сопілку, Заспівай їй пісню
НЕ ПАПЛЮЖТЕ РІДНУ МОВУ
НАЗАД ДОРОГИ ВЖЕ НЕМАЄ Назад дороги вже немає ─ Я вибрала сама свій шлях. Бува нелегко, але долаю, Борюсь до потемніння у очах. Тернистий шлях
Мамі
Привітання мамі до ювілею Ти проводжала мене рано, Бажала щастя і добра. Я дуже вдячний тобі, мамо, Мене в життя ти привела. Життя моє різноманітне:
ТЕЧЕ СУЛА…
БЕРЕЗНЕВА ЗИМА Зима повернулася знову, Засипала снігом стежки. Я з березнем маю розмову: – Чому воно все навпаки? Весни ніби вже дочекались, І сонце прогріло
ЯК ПАХНУТЬ НЕСКОШЕНІ ТРАВИ
ЯК ПАХНУТЬ НЕСКОШЕНІ ТРАВИ Як пахнуть нескошені трави! Ти рано мене розбуди, Поки ще дрімають заграви Й не спиті із квітів меди. Пройду босоніж я
ВОЛОШКОВІ ЛІТА
ВОЛОШКОВІ ЛІТА Волошкові літа, волошкові, Дай мені в них поринути знов. Дай зігрітись тією любов’ю, Що колись так бентежила кров. Знов в очах твоїх бачу
МОЄ СЕЛО
МОЄ СЕЛО Моє село, моя колиска, До болю рідне все й святе. По-іншому тут трави пахнуть І сонце світить золоте. Моє село, моє роздолля, Тут
СВЯТОЙ ВАЛЕНТИН
ПРИЗРАК Что ты хочешь, мой призрак, скажи, Может я тебе задолжала ? Только зла на меня не держи, Я от злобы давно устала. По ночам