В народу мого працьовитії руки, а доля, повірте, сумна. Пишайтеся, діти, пишайтеся, внуки, бо, зрештою, наша вона. Не зможе ніякий народ козарлюгів, як в нашому
Категорія: Грицай Людмила
 |
Людмила Іванівна Грицай народилася в Сумах 1970 року. Навчалася в Сумському державному педагогічному університеті. Працювала учителем української мови та літератури. Має багату колекцію поетичних творів та пісень. Засновник та керівник Роменського літературного об’єднання “Обрії”. |
ВЕЛИЧНЕ І МІЗЕРНЕ
Лижня, наче змія. Пам’ятаю старт, А фініш був – в лікарні. І сиділа наді мною “Бабушка” моя “Бабушка” в руках Держала воду Лікар в білому