Я кохаю тебе, моє місто, Мій квітучий чарівний Ромен, І хатинки, неначе намисто Над Сулою пліч-о-пліч здавен. Я кохаю вербу за місточком, Що схилилась від
Категорія: Андрієвська Світлана
 |
Поетеса та гумористка Роменщини. |
Поїздка в Америку
Доларів зелених купу я збирала всі роки І подумала,однако полетять в усі кутки. Приглашали мене в штати,мабуть це я і зроблю Прощай рідна Україна,я усіх
Телефонний дзвінок
Розкажу вам люди добрі, до чого дійшла наука Як мене перелякали, коли няньчила онука Ось зібрався син в поїздку, впав він долі на коліна Плаче:”Мамо,ви
Нет слуха
Гори,гори моя звезда, поёт жена ему на ухо, Но он не понял ни черта, и сделал вид ,что нету слуха. Тогда она стихи читать, хоть
Крик душі
Ввечері з роботи ,бахнувши дверима, Залетіла жінка ,наче вітер в спину Вже строє вечерю чоловік на кухні, Жінка із розгону на стіл ставе тухлі: “глянь
Кому за 30
Якось з подругою рішили,піти в клуб кому за 30, Виросли неначе крила,вже той клуб ночами сниться. Накрутила бігуді,чолку ловко начесала, Намазюкала і губи, щоб не