Колись і я була малою. Гусяток пасла край села. Мені здавалося що краю За мій милішого нема. Мені здавалося що горя Немає, люди, на землі.

Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
Колись і я була малою. Гусяток пасла край села. Мені здавалося що краю За мій милішого нема. Мені здавалося що горя Немає, люди, на землі.
Я народився в тім краю, Де пахнуть роси, Де юні подруги в маю Ромен вплітають в коси. Там, серед гомону дібров, Де юність казку ткала,
Звіт представника орків в ООН У житті я мов паскуда. Все не так мені. В яслях гадив по пів-пуда – Гарні були дні. А у
Фашистська федерація — Це орків популяція, Рабів німих плантація, Це лігво сатани, Це чорта коронація, Це повна деградація, Імперія руйнації, Імперія війни! Там скрізь дезінформація,
Ти хоч криком кричи, а хоч плач, хоч мовчи – незалежність твоя, що волошка у полі. Припадеш до землі, наче зірка вночі, підійматимеш душу, мов
Будинок цей пологовим зоветься. На ганок вийшла жінка молода. Їй, може, двадцять років(так здається). А доля в неї, ой, тяжка. Шкода. На трепетних руках дитя