Мені наснилась доленька моя, Як наяву вона зі мною говорила: ,,Як любая живеш? Все бачу я. Для тебе в Бога щастя я просила”. О Доле,
Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
Мені наснилась доленька моя, Як наяву вона зі мною говорила: ,,Як любая живеш? Все бачу я. Для тебе в Бога щастя я просила”. О Доле,
Ти занесена в серце, мов вірус троянський, Не позбутись так легко, хоч що не роби. Потерпає душа від безглуздя розв’язки У катівнях постійних знервованих битв.
Батьки навчали нас ще з давнини: Постукай. І тобі відчинять двері. Можливо що прийшов і не туди, Але завжди запросять до вечері. І я, керуючись
Зимовий вечір, Поруч кохана. Руку на плечі, Одна жадана. Моє кохання Назавжди з нею. В душі бажання Щоб стать сім’єю. У домі свято, Кохання лине.
– Сынок, – спросила мать его однажды. Пройдут года и взрослым станешь ты. Найдёшь жену себе красивую, полюбишь. А мать забудешь, Господи, прости. А там,
– Реставровано: Святодухівський собор (2015 р.), Вознесенську церкву (2015 р.), Всіхсвятську церкву, родинний склеп Навроцьких (2015р.); церкви у селах: Вовківці, Плавинище, Овлаші, Погожа Криниця, Глинськ,
Урочище Зеленське, що неподалік автошляху Ромни – Липова Долина, знаходиться за півкілометра від початку Липоводолинського району. У 1963 році тут встановлено обеліск на честь похованих
Спомин Понюхай, як пахне лоза Та дощ із великих краплин. Гуляє по небу гроза Над хмарами з чорних хустин. На серці чи біль, чи то
Спокійно Лежиш, біжиш чи просто ходиш – Минає час без вороття. Загубиш щось або знаходиш. Не будь наївним, як дитя. У розпачах – жадоба й
Змія Чому кажу коханню «ні»? Бо світ зацикливсь на брехні. У неймовірних силах зрад, Що виструнчились на парад. Я ж пам’ятаю ті часи – В
Не теряйте матерей, Отложите все дела. Приезжайте поскорей, Пока мать еще жива. Одинокая она, В доме тускло свет горит. Ждёт, печалится сама, И в сердечке