Стрельченку Віктору Петровичу Настане час, коли спитають кожного із нас. Хто відповість, хто – ні. Людина мешкає в Ромні. Своя. Та не тому, що знаю
Позначка: Вічність
Симфонія синьої ночі
Симфонія синьої ночі Жадана ніч, і синь твоїх очей, І море ніжності, бурхливе синє море. Я потонула в мареві ночей, Де місяць розсипає сині зорі.
Осіннє золото
Осіннє золото Стоять дуби вишнево-величаві, Береза жовтим листям шелестить. Осіннім золотом горить до небокраю Цей дивний шлях – життя остання мить. Ми йдем з тобою
Лист-подяка навіки заснувшим юнакам січня 1918 року
Доброго дня, шановні герої! Пише вам звичайнісінька дівчина-підліток п’ятнадцяти років, душа якої чуйно ставиться довсіх трагедій рідного краю. Минуле нашого народутрагічне й героїчне, сповнене яскравих
ВІЛЬНИЙ ВІТЕР
Я багато що не знаю, а що знаю – те й моє. Руки в небо простягаю, в них я силу відчуваю, Наче крила в мене
Небесный конь
Зашумели буйны ветры, И с небес стрела летит, Разошлись земные недра – Пламя жаркое горит. Топнул кованым копытом – Всколыхнулася Земля, Захлебнулися волною Океаны и