У згустку розуму людини Створили пам’ять ковалі. Вона в роботі щохвилини, Шукає правду на землі. Добро і зло розсортирує, Складе на чашу терезів. Завжди в
Позначка: Вічність
Осенняя грусть
Серая осень, серый туман, Брызги дождя стучатся в окошко. Прячется солнце в осенний карман, Становится грустно немножко. Давно улетели у даль журавли, Умолкли ансамбли певучего
День життя
Із-за хмар на колісниці в’їжджає день, Везе вантаж турбот впливових. Чекає люд нових пісень І перемін приємних, нових. День нас будить помахом крила, Космічну мить
Мені подобається
Мені подобається світ І все, що в ньому розцвітає. Думок окрилений політ, Який красу життя гортає. Мені подобається звук Пісень душі із ласкою, І веселий
ПО ДУШЕ ЕСИ И ТЕЛО
Пожелтел вишнёвый лист, опала слива. Я сегодня, чем богатый? Чем счастливый? Сколько был не одиноким, одиноким сколько был. Но всегда любил свободу. Жизнь по-своему любил.
БЕЗУМНАЯ ЛЮБОВЬ
Свою безумную любовь Я кайлом выжигала. Чтоб боль тебе не принести – Я чувства растоптала. О том, что часто по ночам Я плакала в подушку,