Хромка розривається, Бубон аж гуде. Це в нас називається Свадьбонька буде. Старости навприсядки Ріжуть гопака. І кружля без продиху Дівчина струнка. Дружки і світилочки Попереду
Позначка: українка – найкраща жінка
Дуремір
Я придбав за бугром дуремір. Залицяльниць – як вітром здуло. І з тих пір всі обходять мій двір, А кохання немов не було. Де й
Оксана Майфат
”Хто боїться страждання, той вже страждає від остраху.” М.Монтень Бывает в жизни очень важно В душе надежду сохранить, Любовь понять порою сложно, А уж ёё
Це було давно
Це було давно. Тоді, Вкраїно, Хан-степняк с тобою воював І, як скарб, як цінність, як данину, Українок юних забирав. І везли їх, змучених, від дому
Ой коси – коси
Ой коси – коси, купані в барвінку, Полоскані у м’яті й чебрецю. Заплетені, ви розлітались стрімко І пахощі вдихали від дощю. Ой коси – коси,
Де б не була я у краях далеких
Де б не була я у краях далеких, Ніщо не може замінить мені Світанки рідній в гнізді лелеки. Нема такого в жодній стороні! А тільки