Дикі обличчя, Дух навіжених, Погляди роботів, Міряють відстань У кілометрах Кроками чоботів. Сіють отруту Куль і снарядів Оркові виродки. Ходять по світу Біллю пробиті Вдови
Позначка: Україна
Проклинаю тебе, рашко
Я, рашко, тебе проклинаю За кожну убиту людину. Народ тебе наш проклинає За кожну убиту дитину. За кожний будинок розбитий, За кожну зруйновану хату, Бо
А дні війни – немов чорнило ночі
А дні війни – немов чорнило ночі, Навіть зірки не блимають здаля… Весни у поле – погляд неохочий, В вогні й диму і луки, і
Поетичний заклик до збереження природи Огнівщини
Коли гулятимеш околицями міста, що зветься наче квітка та – Ромен. По стежці звивистій, укритій жовтим листям, зайди у парк, відомий із давен. На місці
Ждати буде татка
Підходить хлопчик до ікони (Йому чотири, а чи п’ять років). Не знає церкви він канони, Поговорить з іконою схотів. Маленькі ручки склав на грудях, А
Доню моя ніжна
Доню моя ніжна, вірна моя, сильна, Ти воюєш поруч на фронтах тяжких, Доню моя щира, самостійна, вільна, Духом ти і серцем в мене не з