Давайте об’єднаємося, браття Ну доки ж нам блукати в диких хащах? Вже так втомились! Господи, прости. Вкраїно мила, ти ж бо не пропаща, Але ж

Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
Давайте об’єднаємося, браття Ну доки ж нам блукати в диких хащах? Вже так втомились! Господи, прости. Вкраїно мила, ти ж бо не пропаща, Але ж
Україна Україна – велика й могутня. Україна – свята й самобутня. Потопає у травах і квітах, Ще й Тарасові зна заповіти. Тут є люди і
БЛАГАННЯ Слава Україні і героям слава! Україна наша – сильная держава. Де ти не родився, де не проживав, Матір-Україну ти не забував. Не забув червону
Минають дні… Минають дні, минають ночі… Опале листя шелестить. У сні твої я бачу очі. І уявляю лиш на мить Тебе з собою поруч, мамо.
ВКРАЇНО МОЯ Вкраїно, Вкраїно, лебідко моя, Чом в тебе заплакані очі? Тому, що так стогне луганська земля, Палає Донбас серед ночі? Вкраїно, ти славний квітучий
Люблю деревню русскую І хати українського села. Во ржи тропинку узкую І стежку, що через жита вела. И васильки, и колокольчики степные. Волошки і дзвіночки