Віршоновела Там, де річка чиста плине, де у небо пісня лине, село тут є мальовниче, у лісах, ярах – гніздиться. Тут козацька є садиба: сад
Позначка: сенс життя
Весняна заметіль
Весняна́ заметіль у дворі – Пелюсткові летять снігопади… Вийду я о ранковій порі, Щоб сп’яніть ароматами саду. . Заметіль у дворі, заметіль… Відцвітають старі абрикоси.
Ну що, пілоте, горезвісний?
Ну, щ о, пілоте, за грошелі пустив ракети на оселі, на школи, дитсадки й лікарні, будинки жилові й кав’ярні, на діток, на жінок – цивільних,
Я жити хочу в Україні
Я жити хочу в Україні, Це рід мій, доля і сімʼя, Іти по стоптаній стежині, Радіючи погожій днині І вічній пісні соловʼя, І сонцю, й
Минувщину забуту повертаю
Я знов з тобою , древній град, Землею рідною милуюся святою! Неначе у квітучий Райський Сад Вознеслася душа Покровською горою! До твого серця, де Успені
Я вкотре бачив сни
Я вкотре бачив сни – далекі й невагомі, Фрактальні кадри, скопійовані колись. Радів дощу, який потрапив знов за комір, А погляд впертий біг щосили догори.