сенс життя | Ромен. Літературно-історичний альманах.

Я шию форму…

Я шию форму для солдата, який в окопі разом з братом ночує вже не першу ніч… . Стріляє він десь з автомата, я тисну на

«Слугою» Я не став. Не був, також, і паном. Але я справді знав, Що вводять нас в оману. Колись в кпрс «Засватати» хотіли, Дубовий інтерес

Пісня Він все свариться, свариться, Як скажу не те щось. У Василівці хмариться, А в Оленівці дощ. Через сварку не ладиться. Двох вона не єдна.

Звернувся Бог до України, Спитавши в кожної людини: — Подумай зараз і скажи, Що зробиш ти після війни? І Бог у відповідь почув, І кожен

Я його уночі сам створив, Коли Місяць за хмарами спав. Я лежав, землю-матінку рив І по краю її розгортав. У думках моїх ширився світ: Круті

Ми все повернем те, що нам належить, Міста і села, і ліси, і води. Бач, нас ізроду ворог наш бентежить, Та ми звемось не стадом,