Осінь, як молодиця перед гостями, щедро розсипає кольорову палітру. Змахнувши з кленів та лип золотаво-жовті накидки, розіслала їх по стежках- доріжках. У дворах попід хатами
Позначка: сенс життя
ОЙ У НЕБІ СИНІМ ЖУРАВЛІ ЛЕТІЛИ …
Ой у небі синім журавлі летіли, Два білих журавлі крилонька втомили, Крилонька втомили та й стали кружляти, Місце для спочину на землі шукати. Кружляли, літали,
Я НЕ ПОКИНУ РІДНИЙ КРАЙ
Я не покину рідний край, Де зелен степ, де сині очі, Де соловейко опівночі, Розбудить у душі розмай. У молоді роки гарячі, Ходив я у
Свято вулиці, що веде до храму.
Свята вулиць були у Ромні За часів радянської влади. Проте не прижились вони, ні! Як це свято храму, громади. Готувались до нього усі (Підняли людей
Під блакитним небосхилом
Під блакитним небосхилом Сяють золотом поля, Льється пісня солов їна – Рідний край, моя земля! Червоніється калина, Ясним полум ям горить, Вітерець шепоче з гаєм,
Сказка о Курочке Рябе и золотом яйце
I Жили на свете старик со старухой. В старости стало хозяйство с прорухой. Курочку Рябу имели в клети. Больше в хозяйстве шаром покати. Бабушка курицу