Красит небо вечер В тёплые тона, Вновь меня ласкает Лета тишина. Стелятся туманы Над рекой Сулой, Как не восхищаться Этой красотой. Я бы стал пылинкой,
Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
Красит небо вечер В тёплые тона, Вновь меня ласкает Лета тишина. Стелятся туманы Над рекой Сулой, Как не восхищаться Этой красотой. Я бы стал пылинкой,
Стоять на висотах скіфські могили, Притулок знайшли в них скіфські вожді. Блукали ці люди, їх воля манила – Землю любили, гартувались в труді. На моїй
Припадають ізнов ластівки до води і в студене здіймаються небо. Ти в дорогу мене за село проведи, Тільки слова прощання — не треба… Хай згадається
Новій Греблі 1. У тім селі, де я росла колись, Жили дерева добрі і ласкаві . Якщо одне галузки опускало – Його втішало інше :
Вот и наступило лето красное – Время года самое прекрасное. У ребят закончилась школьная страда, А у взрослых отпусков пришла пора. Речка оплелась зеленой ряской,
Сніг Випав сніг, та прямо на весну. Вже його не ждали й не чекали. Я душі своєї не збагну. Де вона зібрала стільки сили Заново