Звернення до землі О земле рідна, земле мила, Чом не борониш ти себе? Нащо ти грудоньки відкрила, Щоб ґвалтували всі тебе? Нащо красу свою топтати
Позначка: природа Посулля
Моя українська земля
Поезіє моя Як на поля засохлі тепла злива, Як вітер-холодок у літню спекоту, Як пташці у політ надійні крила, Ковток води на жнивному лану, Скупа
Рідна хата
Рідна хата Рідна хата – колиска родини, Діду й татові мила була, Під причілком щороку калина Білим цвітом весною цвіла. А по осені кетяги стиглі
Чи винен жайворонок
Чи винен жайворонок Чи винен жайворонок в тім, Що маю душу, вкриту болем? Чи здатен його срібний дзвін Із мене вивернути втому? Чи здатен він
Мріє сонно трава біля річки
Мріє сонно трава біля річки Про яскравий від сонця промінчик Про туман, який вранці розтане Та сміється в траві стрикоза Що не впала ранкова роса
ВОЛОШКОВІ ЛІТА
ВОЛОШКОВІ ЛІТА Волошкові літа, волошкові, Дай мені в них поринути знов. Дай зігрітись тією любов’ю, Що колись так бентежила кров. Знов в очах твоїх бачу