Нам нельзя в одиночку на звезды смотреть, Осторожно касаясь в пространстве наощупь Холодеющих взглядов, сомненья терпеть, Постоянно теряясь в догадках, как проще Открывать, наугад, в
Позначка: поет
Я приду в твою память…
. Я приду в твою память пушистой снежинкой Или, может быть, тёплым весенним дождём, Или в небе повисну Луны половинкой, Зазвеню колокольчиком пасмурным днём. .
Турченко Вячеслав Михайлович
Народився у 1960 році в селі Олексіївка Роменського району Сумської області. Батьки – педагоги. Українець. У 1978 р. закінчив школу та поступив до Одеського Вищого
Важно то, что вы…
Мне не важен цвет лица. И не важно, как одеты. Важна мне, всего, душа. Не вопросы, а ответы. Мне не важно сколько лет. Что имеете
Обрії
Гей, за обрії покотилося. Покотилося й розлетілося Зорями,мріями,хмаринками, Комусь-сміхом, а комусь – сльозинками. Гей,бо ж,обрії, Що намріяли? Думи-думоньки Чим ви міряли? – Чиїмось ночами недоспаними,
Порожнеча в душі – голомоза зима
Порожнеча в душі – голомоза зима, Та, напрочуд, надія підтримує спокій. Лине серце постійно кудись вище хмар, Обіймає простори безмежно широкі. Колисанку співає, мов мантру