Ми пам’ятаєм… В пам’яті не стерти… Була війна та Друга, світова… Листи скупі із фронту, без конверта, А в них – до болю трепетні слова:
Позначка: плин часу
Така різниця
Ходив я в Армію. Служив, Зростаючи в кар’єрі. На різних теренах блудив. У різні входив двері. Сім’ю не бачив. Полігон Займав і дні і ночі.
Чом дійсність, люди, в нас така?
Чом дійсність, люди, в нас така? Боюсь, до “ручки” дожилися, До краю прірви підійшли- У двадцять першому столітті Бідують люди на землі. На тій землі
Исключение
Из моей будущей книги воспоминаний “Про моряков и море”. Про покойников – или хорошо, или ничего. На флоте есть похожее неписаное правило. Если рассказываешь о
Вперед… в минуле…
Вперед… в минуле… Чи мені здалося? Вперед… в минуле… Дійсність ця гірка… Ми мріяли про райдужне майбутнє, А нас спіткала доля нелегка… Колись, ми й
Износила платье осень
Износила платье осень: нет уж ярких красок в нём… Сизой дымкой – неба просинь, птиц исчезло стоголосье, солнца луч размыт дождём. . Гнётся голый куст