9 Травня… Уже в сімдесятий раз ми відзначаємо цей незвичайний день. Незвичайний, бо поєднує в собі не лише почуття гордості й торжества від перемоги над
Позначка: плин часу
Треба вірити в казки
Я вітер, я хмарка. Повію, лечу, Громом загуркочу, Дощем упаду. Сяду на квіти, Нектар той п’янкий Жучком-павучком Жадібно п’ю. Коником у травах Стрибаю, тріщу, Метеликом
МАТЕРИНСКОЕ СЧАСТЬЕ
МАТЕРИНСКАЯ БОЛЬ И как мне жить теперь с такою ношей, На что надеяться и что мне ожидать? Не стану ль я, воистину, похожей На испытания
Да, я была мечтой поэта
Одинокая мадам Одинокая мадам – моя попутчица. Мне бы с ней поговорить. Уж как получится. Чай ли, кофе ли, вино. Безразлично ей. А в глазах
Розплата
Безвихідь Кожен веде подвійну гру. А що воно дає? Душа тоді лиш із пером, коли кохання є. Тож, як себе не весели. І з ким
ШКІЛЬНИЙ ВАЛЬС
НЕ В ТОМУ РІЧ… У небі журавлиний клич. Летять, бо вже зима невдовзі. Тебе, мій любий, клич не клич – Знов пустота лиш на порозі.