Свистіли столицею снаряди. Столицю струснуло. Спалахи сліпили Сонце. Сонце сипало сіллю. Сховку!.. Сльозою-сльотою сурмив світанок. Скрикують сполохані сни. Спечені скалки скла сповзають, сипляться страхом смерти.
Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
Свистіли столицею снаряди. Столицю струснуло. Спалахи сліпили Сонце. Сонце сипало сіллю. Сховку!.. Сльозою-сльотою сурмив світанок. Скрикують сполохані сни. Спечені скалки скла сповзають, сипляться страхом смерти.
Українці– народ незборимий. А загарбати нас враг хотів. Він із півночі, півдня і сходу Із війною, як завжди, летів. Бо земля в нас родюча, багата,
У Конотопі на Сумщині вперше у світі відбудеться унікальний мистецько-літературний двотуровий багатожанровий фестиваль “КОНОТОПСЬКІ ВІДЬМИ. КОНТРНАСТУП”! НОМІНАЦІЯ: Жанр авторської творчості – Авторська поезія – Валентин
Ти Путін – кат,ти нелюд, вбивця. Кров на тобі, страждання й біль Простих людей, й свободи, й честі. Лише вбивати в тебе ціль. Своїх, чужих-
Прокидайся… Війна. Почалося. Наче сонце, а все як туманом. Ми кричали у світ стоголоссям. І вже рік в нас триває той ранок: Метушливо стривожені люди.
24 лютого 2022 року-24 лютого 2023 року Це був четвер, четверта ранку. Лунали обстріли вже на світанку. Так почалась війна повномасшабна і для Європи, світу
Ми за рік постаріли на тисячу літ, Наче вічність крізь нас пробивала свій шлях. З нами б’ється у такт майже весь білий світ, А ми
Колись закінчиться війна… А поки що – життя в руїнах, в боях пекельних Україна і мати в траурній хустині, бо сина втратила вона. . Колись
Осінь стогне, плаче, тужить, Дощ вже сипле крижаний. Небо їй, бач, вірно служить, Встигне все, хоч день малий. Все покрила шкірка льоду, А дерева –
Південний БУГ і древній РИМ – все в імені твоїм БугРим! Коли енергія Душі та Серця, Але без всякого тут герця, а осяйвають лиш Натхнення
Тепле бабине літо і холодна війна… Там, де люди привітні – несумісна вона. . Ворог – хижий придурок нищить землю мою, люд шукає притулок у
Переплутались дні і ночі, наче десь за Полярним колом… Сняться сни нам якісь пророчі ті, яких не було ніколи. . Бовдуряччя прийшло на Землю, нищить