Остання сльоза За вікном сьогодні знову сніг… Я знаю, що вже не ступиш ти на мій поріг… Я знаю – скоро ти мене забудеш, Та

Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
Остання сльоза За вікном сьогодні знову сніг… Я знаю, що вже не ступиш ти на мій поріг… Я знаю – скоро ти мене забудеш, Та
Самотній дуб одвіковічний, І чорний ворон кряче там: Таврує голосом своїм, той сум повічний, Що дуб колись побачив сам. І кожна гілочка зітхнула, Як доля
Памяти отца моего Донецкого Георгия Петровича Прости меня, отец! Я редко прихожу к твоей могиле. Но помню день и час, когда ты уходил в тот
ВІЙНА 22 червня сорок першого року Найстрашніша у світі Почалася війна , Ми були ще малі , Просто кажучи – діти , Своїм чорним крилом
(Василю Андрійовичу Головку присвячую ) В наш час такий засмиканий і бідний , Коли не хочуть квітнуть й спориші, Живе людина – лагідна й привітна,
Листья жёлтые медленно падают, Очаровывают своей красотой, Останавливается дыхание, Когда идём мы с тобой. Лист зелёный, жёлтый, багряный, Всё в воздухе кружит и кружит, Я
Це про вас чи ваших знайомих?
Відомості застарілі чи неточні? Маєте поправки чи доповнення? Якісні фото?
Присилайте: info [пес] romen-sula.org
Ми виправимо інформацію якомога швидше.