СОН Мені приснився сон – поганий і болючий, Несуть мене вітрила у той голодний час. І вп’явся в моє тіло іржавий дріт колючий, І їсти,
Позначка: Пам’ять
Солоха Есфір
21.08.1993 року народження. Біологічна сирота, навчається у 8 класі Комунального закладу Сумської обласної ради Роменській загальноосвітній школі-інтернаті І-Ш ступенів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського
Етюд
Під горою Золотухою. Ти між полями, Наче дядина. В колгоспі ти була Свекрухою. Жива загадка Нерозгадана : Чому ти звешся золотухою? Везли в музеї Мінерали
Доводилось мені
Доводилось мені. Доводилось мені Роботу мінять. Тепер на пенсії З гордістю згадую, Що так і не навчився Хвостом вилять Перед начальником, Чи перед владою. І
ВЕЛИЧНЕ І МІЗЕРНЕ
Лижня, наче змія. Пам’ятаю старт, А фініш був – в лікарні. І сиділа наді мною “Бабушка” моя “Бабушка” в руках Держала воду Лікар в білому
Вдячний пацієнтам
Я віддав життя своє роботі, Все до крихти людям я віддав. Пацієнтів моїх тисяч сотні Від недуги, зла я врятував. Все робив це чесно дні