Нас вчили зі шкільної лави І аж до зморщок, до сивин Так розмовлять, як розмовляли Некрасов, Пушкін і Купрін. Тож ми, прості провінціали, Щоб другосортними

Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
Нас вчили зі шкільної лави І аж до зморщок, до сивин Так розмовлять, як розмовляли Некрасов, Пушкін і Купрін. Тож ми, прості провінціали, Щоб другосортними
Скрізь весна. Та не в Бахмуті: Чорно, димно… Життя – стерто. Вої – в молитви закуті, В вічі заглядають смерті. Пух летить з пісень тополі,
Історія нашого міста тісно пов’язана з єврейською меншиною. Розвинута торгівля, залізнична станція, різноманітні підприємства, – все це стає наприкінці ХІХ століття магнітом, який притягує представників
Денису Шемчуку Як ти, синку, в чужій стороні? В Україні чекає матуся… Що ти бачиш в ранковому сні? Я за тебе щодня тут молюся. .
В турецькій Анкарі нарада відбулася. На неї із росії яничар прибув. Він родом з України. Гнида продалася. Прогнутись перед ”цариком” він не забувсь. А з
Ми пам’ятаєм… В пам’яті не стерти… Була війна та Друга, світова… Листи скупі із фронту, без конверта, А в них – до болю трепетні слова: