Я люблю свою осінь – до болю красиву, Ніжну неба в ній просинь й помірні дощі. Вона дуже яскрава і трішечки сива… А в тумани
Позначка: народ України
Мені приснився ранок без війни
Мені приснився ранок без війни: Проміння тепле в шибку заглядає, І пахнуть медом навіть полини, На вітрі крона яблуні гойдає… Співає пташка пісню, не втиха,
Скриплять перила…
Солоний присмак на вустах, На скронях – сріблом пізня осінь… Скриплять перила на мостах, Що пам’ятають нас ще й досі. . Тримає пам’ять крізь роки:
Перше літо без літа
Перше літо без літа. Весна без весни. Перший лютий – по справжньому лютий. Десь, напевне, був шлях, не такий, запасний. Не оцей, де спіткаються люди
Тарас Шевченко і Федір Достоєвський: історія відносин, які не склалися
УДК 821.161.2; 82-312.1; 82.09. (477) Валентин Володимирович БУГРИМ, доктор філософії, академік, Українська міжнародна академія оригінальних ідей (Київ, Україна) ORCID: 0000-0003-2148-1272 Valentyn BUHRYM, Doctor of Philosophy,
Літо прощається…
Літо прощається з нами. Принишкли в’юнкі спориші. Валізи складає й рукою Згортає сльозу на щоці. Війною пошкоджені крила Від страху і болю тремтять. Не знає