Час швидкоплинний, його не спинити. Все меншає живих фронтовиків. Чим далі в історію відходить Велика Вітчизняна війна, тим величнішими й благороднішими постають люди, що кували

Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
Час швидкоплинний, його не спинити. Все меншає живих фронтовиків. Чим далі в історію відходить Велика Вітчизняна війна, тим величнішими й благороднішими постають люди, що кували
День 10 серпня 2010 року стане особливо пам’ятним для Параски Семенівни Каливод і Івана Даниловича Стрижка. День, коли збулося сокровенне бажання – побути в місцях,
Земляки ми усі, земляки… Батьківщина мала – наш Ромен. Всі разом зберемося таки І згадаєм когорту імен, З-поміж роду яких ми племен. Ми – земляцтво,
З давніх – давен людям відомо: «дерево життя» – це гілочка, на якій ростуть три листочки. Перший листочок – символ минулого часу, другий – сучасного,
Не твоя й не моя то вина — покриває життя сивина. Погляд мій ти очима злови — і не клич ти любов, не зови. Витру
Лечу… Все кличе ластів’їний щебіт у той дитячий літокрай. Тож знов лечу, лечу до тебе — моє ти серденько не край. Заглядає подвір’я пустка в