Я шию форму для солдата, який в окопі разом з братом ночує вже не першу ніч… . Стріляє він десь з автомата, я тисну на
Позначка: надія
Стихи живут не сами по себе
Стихи живут не сами по себе Стихи живут не сами по себе, Они приходят в голову от боли. Текстовкой связной преданных небес, Но что-то мерзкое
Весна надворі…
Весна надворі – діти помирають, Від куль на сході, Боже, борони! Добро не сієм, негатив збираєм. Як далі жити, Господи, прости! Невже, та все ж
Сошла на нет последняя примета
Сошла на нет последняя примета, Хандрит душа, завернутая в плед. И тянет сердце, сразу не заметив, Цепочку мыслей, улыбаясь вслед. Крепчает градус Цельсия в заботах,
Запізніле кохання
Косі краплі дощу залишили відбиток на вікнах, Я чекаю на тебе і ко́тру добу вже не сплю… Кришталева сльоза заіскрилась у сонних повіках І зізналась
Я пришлю тобі дощ…
Я пришлю тобі дощ, коли буде в душі, як в пустелі, Із краплинок його я намисто тобі нанижу… Пелюстками троянд розстелю я любов на постелі