Мистецтво слова – це той куточок земного раю, де людська душа може по-справжньому відпочити, насолодитися красою і величчю життя, любові, підніматися у своєму духовному збагаченні
Позначка: митець
ВЕЧНО С НАМИ!
Памяти художника Н. Самохина (к 70-летию со дня рождения) Когда уходят из жизни люди, оставляя этот прекрасный мир, – это всегда прискорбно и больно от безысходности
Ти – Українка
Засульська школа початкова Її сучасні дітлахи Не знайдуть в мапах кольорових Та й учні всі – давно батьки Засульська школа твої вікна Мов очі у
ЛІТНІЙ РАНОК, ОСІННІЙ РАНОК
ЛІТНІЙ РАНОК Мерехтить сріблястим сяйвом вранішня трава, Кучеряві хмари в небі, ніби острови, Вітерець пустує, листям грається в гілках, Їжачок спішить до діток з яблуком
Жіночі руки
Бабусям Бабусенько, рідна, хороша моя, Давно вас нема. Ви вже в іншому мирі. І в мене вже внуки, радію і я, Коли галасають вони на
Зачем любить? Зачем страдать?
Зачем любить? Зачем страдать? Слезами душу мне терзать? Скажи «прощай» – и я уйду. Скажи «прости» – и я прощу. Скажи «вернись» – и я